Корупція в Україні: чи загрожує НАБУ тотальне знищення як інституції

Корупція в Україні: чи загрожує НАБУ тотальне знищення як інституції

У конституційному суді визнали низку положень закону про НАБУ такими, що суперечать конституції. Втім становить це загрозу для бюро і його директора Артема Ситника.

Велика палата Конституційного суду України (КСУ) визнала частину положень закону "Про Національне антикорупційне бюро України" (НАБУ) такими, що не відповідають конституції. Йдеться передусім про ті норми, які визначають роль президента у формуванні та контролі за діяльністю бюро. Так, судді вирішили, що президент не має права створювати НАБУ, призначати та звільняти директора бюро, визначати своїх представників до конкурсної комісії з його обрання та комісії зовнішнього контролю, що має щорічно проводити аудит роботи детективів.

При цьому наприкінці серпня КСУ вже визнав призначення чинного директора бюро Артема Ситника неконституційним. Тоді в НАБУ заявили, що це рішення було політично вмотивованим, ставши "черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності Національного бюро". Цього разу ж у бюро зазначили, що прагнуть ознайомитися з повним текстом рішення суду перед тим, як його коментувати.

Позитивний сценарій для НАБУ

Оцінки ж експертів щодо останнього рішення конституційного суду є стримано оптимістичними. Так, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербань у коментарі DW зазначає - рішення суду щодо втрати вищезгаданих норм закону про НАБУ чинності лише через три місяці означає, що легітимність існування бюро таким чином не було поставлене під питання. "Це позитивний, як на мене, сценарій розвитку подій, тому що ми розуміли, що повноваження президента є неконституційними, але боялися, що конституційний суд визнає їх такими, що втрачають чинність одразу (після ухвалення рішення. - Ред.)", - пояснює експертка. Зараз же, за її словами, у Верховної Ради є час, аби внести необхідні зміни і узгодити закон про НАБУ з конституцією.

Експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапівін додає - попри дискусійність питання про те, чи може Ситник виконувати обов'язки директора бюро після обидвох рішень конституційного суду, для кримінальних проваджень НАБУ це не має жодного значення. Всі процесуальні рішення, за його словами, ухвалювалися детективами і прокурорами. "Директор НАБУ це адміністративна посада без виняткових процесуальних повноважень, хоча теоретично він як керівник орган досудового розслідування може створювати групи детективів, змінювати їх, проте цього не робилось, тож проблем взагалі немає", - розповідає Крапівін.

Доля НАБУ в руках Верховної Ради

Експерт додає - тепер за три місяці народні депутати мають визначитися, хто буде реалізовувати повноваження президента, які були визнані неконституційними. За його словами, є два потенційно можливих варіанти вирішення цієї проблеми. У першому з них РНБО буде ухвалювати рішення про призначення директора НАБУ, а президент - лише вводити його в дію. Мотивувати такий підхід можуть тим, що боротьба з корупцією входить до сфери національної безпеки. Другий можливий варіант - статус бюро змінюється з державного правоохоронного органу на центральний орган виконавчої влади, і тоді колишні президентські повноваження переходять до уряду. Після внесення змін та визначення того, хто призначатиме директора НАБУ, можна буде оголосити новий конкурс на цю посаду, підсумовує Крапівін.

За словами керівниці юридичного департаменту Transparency International Україна Катерини Риженко, у Верховній Раді зареєстровано вже, як мінімум, три законопроєкти, які мають на меті привести чинне законодавство щодо антикорупційного бюро у відповідність до рішення конституційного суду. Також представник президента у КСУ вже заявив про те, що відповідний законопроєкт готують і у Офісі президента України.

Втім Щербань припускає, що рішення президентської адміністрації може бути тимчасовим. Там, за словами експертки, вже неодноразово озвучували, що бачать призначення директора НАБУ прерогативою президента. Аби домогтися цього у офісі Володимира Зеленського можуть знову спробувати внести зміни до конституції. "Раз їм це вже не вдалося зробити. До того ж шлях змін до конституції є дуже довгим, а конституційний суд дав лише три місяці. Тому я припускаю, що паралельно зі змінами до конституції вони спробують ухвалити тимчасові зміни до чинного закону. І цими тимчасовими змінами, так само як в ДБР (Державному бюро розслідувань. - Ред.), поставлять якогось тимчасового виконуючого обов'язки.", - розмірковує Щербань.
Загроза для безвізового режиму з ЄС

Однак це тимчасове рішення, на думку експертки, загрожує тим, що стане постійним, особливо якщо спроба внесення змін до конституції знову зазнає невдачі чи розтягнеться у часі. "Тому цей тимчасовий керуючий НАБУ може просто з тимчасового перетворитись на постійного, і це врешті може стати великою проблемою, адже за рік будь-який тимчасовий керуючий просто може знищити тотально інституцію", - каже Щербань.

Риженко додає - проблеми можуть виникнути навіть якщо влада обмежиться внесенням змін до закону про НАБУ. Народні депутати, за її словами, можуть внести не лише правки, які вимагають у конституційному суді, але й ті норми, які поставлять під загрозу політичну незалежність детективів та керівництва бюро. Експертка впевнена - підстави для занепокоєння з цього приводу існують: "Дуже схоже на те, що низка депутатів взяла собі за мету максимально відкатити деякі реформи назад".

Тому до роботи народних депутатів буде прикута пильна увага міжнародної спільноти, попереджає Щербань. "Створення НАБУ було умовою безвізового режиму. І якщо зараз Верховна Рада спробує це підірвати, то Україна постане під загрозою втрати безвізу, неотримання макрофінансової допомоги від ЄС та наступного траншу від МВФ", каже вона.

У ЄС вже прокоментували рішення конституційного суду, закликавши депутатів якомога швидше внести необхідні зміни до закону про антикорупційне бюро. "Ми хотіли би наголосити на важливості ясного юридичного статусу НАБУ та одночасного забезпечення збереження його незалежності та ефективної роботи", - заявив речник ЄС із зовнішньої політики Петер Стано у розмові з кореспондентом DW. - Незалежність та ефективність антикорупційної інфраструктури є ключовими умовами візової лібералізації ЄС та макрофінансової допомоги".

Автори: Олександр Голубов, Олександр Савицький, Юрій Шейко


Надрукувати