Всеукраїнський комітет народного контролю
Електронне звернення
Вихідний документ №: 565
Дата: Понеділок, 27 липня 2020, 12:41
Адресат: Міністерство молоді та спорту України
Посада отримувача: Заступник міністра
ПІБ: Бідний Матвій Вікторович
Email адресата: zvernennja@msms.gov.ua
Тип звернення: Пропозиція, Клопотання

Шановний Матвію Вікторовичу!

До мене, як до голови ГО «Комітет народного контролю», звернулися спортсмени з різних областей України та різних видів спорту з питанням, яке частково належить до компетенції Міністерства молоді та спорту України. На сьогодні склалася ситуація, коли тисячі дітей-спортсменів залишилась без можливості займатися спортом через неузгодженості у нормативно-правових актах. 

11 березня 2020 року Кабмін України запровадив карантинні заходи, пов’язані з протидією коронавірусній інфекції, які включали у себе закриття навчальних заходів та повну зупинку роботи спортивних гуртків, секцій, відділень ДЮСШ з усіх без виключення видів спорту, а також фітнес-центрів та спортивних залів на усіх об’єктах спортивної інфраструктури. 

Під час першого та другого етапу карантину, які тривали до червня, заняття проводились онлайн. Однак такі заняття не замінюють тренування, які включають складнокоординаційні рухи (їх необхідно виконувати лише під наглядом тренера), використання спеціалізованого обладнання, необхідність взаємодії з одним або декількома партнерами. 

З 1 червня в Україні почався третій етап ослаблення карантину: Кабмін дозволив роботу спортивних та фітнес-залів, а Міністерство Охорони Здоров'я (МОЗ) Постановою №33 від 2.06.2020 року деталізувало те, яким чином мають працювати спортивні зали в умовах карантину. Зокрема передбачено попередній запис, температурний скринінг, засоби дезінфекції, обмеження кількості людей та інші заходи, що сприяють зменшенню вірогідності розповсюдження коронавірусної інфекції. 

В Україні на сьогодні є гострий дефіцит об’єктів спортивної інфраструктури. Тому громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості та ДЮСШ використовують приміщення навчальних закладів згідно з договорами оренди або угод про співпрацю. Більшість тренерів працюють таким чином по 10-15-20 років, а, деякі, ще з радянських часів. На жаль, означена постанова №33 від 2.06.2020 року не передбачила можливість роботи (використання) під час адаптивного карантину об’єктів спортивної інфраструктури, які розташовані на території навчальних закладів, у тому числі, загальноосвітніх шкіл. Це призвело до того, що більшість дитячих спортивних секцій, гуртків та відділень ДЮСШ не змогли відновити свою роботу, на відміну від комерційних залів (наприклад, фітнес-центрів). 

Тобто, фітнес-центрам працювати дозволили, а про дитячі спортивні секції, гуртки та відділення ДЮСШ забули. 

З 20 по 24 липня 2020 року я провів онлайн-опитування тренерів з різних видів спорту по всій Україні (окрім тимчасово окупованої території), які тренують у залах, розташованих у навчальних закладах, зокрема, загальноосвітніх школах. Зокрема свої відповіді надали 58 керівників спортивних груп. У всіх без виключення випадках до шкільних залів не допускають за усним розпорядженням директорів шкіл, які побоюються відповідальності у зв’язку з відсутністю у будь-яких нормативно-правових документах прямого дозволу для відновлення занять на території шкіл. Лише у тренерів, які пройшли опитування, займається близько 7 тисяч дітей-спортсменів. Загалом, за моїми оцінками, без можливості займатися спортом опинились від 70 до 100 тисяч неповнолітніх. 

Вартість оренди комерційних приміщень є занадто високою для дитячого спорту, наприклад, зала у спальному районі м. Києва коштує від 50 до 80 тис. грн на місяць за умови використання 20-24 годин на тиждень. Вартість занять спортом у цьому разі буде коштувати від 2 тис. гривень на місяць, що є занадто великою сумою для більшості батьків дітей шкільного віку. Вартість тренувань на існуючих спортивних базах закритого типу також є дуже високою для дитячого спорту. Наприклад, послуги ДП Олімпійський центр "Конча-Заспа" коштують біля 600-800 грн за добу тренувань та проживання: витрачати такі кошти батьки дітей згодні максимум 1-2 рази на рік у форматі спортивних зборів. 

Тобто, наразі для дитячого спорту не має жодної реальної альтернативи шкільним залам. 

У літній період відсутність доступу до приміщень не є великою проблемою, оскільки є можливість проводити заняття з використанням вуличних об’єктів спортивної інфраструктури, наприклад, на стадіонах, футбольних майданчиках, у парках тощо. Однак у жовтні розпочинається сезон дощів, а після нього — холодна пора року. Проведення спортивних занять просто неба у цьому разі (за виключенням зимових видів спорту) призведе до збільшення ГРВІ серед спортсменів, що аж ніяк не сприяє протидії коронавірусній інфекції. 

На жаль, згідно з повідомленнями ЗМІ, існує висока ймовірність, що з 1 вересня освітній процес у школах перейде в онлайн-режим, а шкільні зали, якщо з боку державних органів влади не відбудеться жодних кроків назустріч дітям-спортсменам, залишаться закритими. Навіть якщо традиційний навчальний процес буде відновлено, скоріш за все карантин буде введено пізніше, під час сезонного спалаху ГРВІ (зазвичай це грудень-лютий) і шкільні зали знову стануть недоступними. 

Припинення занять фізкультурою та спортом на тривалий час призводить до негативних наслідків: у дітей шкільного віку виникають розпочинаються проблеми з зайвою вагою, осанкою, суглобами, скелетними м’язами тощо (особливо з урахування впливу катастрофи на Чорнобильській АЕС). Окрім того, замість спортивних вправ вони занадто багато часу проводять за комп’ютерними іграми, що негативно впливає на зір та призводить до деформації хребта (наприклад, сколіозу, остеохондрозу)

Також варто додати, що досить багато неповнолітніх є спортсменами-збірниками, які за своїм віком ще не входять до штатних команд, однак вже представляють Україну на міжнародних змаганнях серед дітей, юнаків, кадетів. Саме такі спортсмени у майбутньому входять до складу Збірних. Відсутність можливості тренуватися у нормальному режимі призводить до відставання від конкурентів з інших країн, а у багатьох видах спорту, особливо олімпійських, втрачений час є критичними. Фактично ми залишимось без спортивного резерву, який зможе представляти Україну на Олімпійських Іграх у 2024 та 2028 роках. 

У зв’язку з вищевикладеним прошу:

Ініціювати переговори з Міністерством Охорони Здоров’я та Міністерством Освіти та Науки щодо внесення змін у нормативно-правові акти, які дозволять відкрити об’єкти спортивної інфраструктури, розташовані на території шкіл на умовах, подібних до роботи для фітнес-центрів та комерційних спортзалів.

З повагою, Владислав Бовсуновський, Голова відокремленого підрозділу «Група Комітету Народного Контролю в місті Києві»
Email-скринька для відповіді: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Надрукувати